Книжку присвячено аналізу дієвости ненасильницьких рухів у боротьбі проти диктаторських режимів та окупаційної влади. На основі вивчення 323 мирних і збройних рухів опору в різних країнах світу, які прагнули зміни режиму, вигнання окупантів або сецесії в період між 1900 та 2006 роками, Ерика Ченовет і Марія Дж. Стефан доводять, що ненасильницький спротив продемонстрував себе значно ефективнішим, аніж збройна боротьба. Історичний досвід, переконують авторки, засвідчує, що громадянський опір може змінювати не лише внутрішній політичний порядок, але й міжнародну систему. / Książka poświęcona jest analizie skuteczności ruchów pokojowych w walce z reżimami dyktatorskimi i władzami okupacyjnymi. Opierając się na badaniu 323 pokojowych i zbrojnych ruchów oporu na całym świecie dążących do zmiany reżimu, obalenia okupantów lub secesji w latach 1900-2006, Erica Chenoweth i Maria J. Stephan argumentują, że opór bez użycia przemocy okazał się znacznie bardziej skuteczny niż opór zbrojny. Autorzy są przekonani, że doświadczenie historyczne dowodzi, że opór cywilny może zmienić nie tylko wewnętrzny porządek polityczny, ale także system międzynarodowy.

У збірці есеїв авторка пропонує читачеві аналіз понад 800 слоганів українського спротиву – у фокус потрапляє період Євромайдану 2013–2014 рр. та подальший розвиток подій в сучасній Україні. В есеях, які мають і наукове підґрунтя (соціолінгвістика, дискурс-аналіз), риторику суспільних подій висвітлено у науково-публіцистичному стилі. Із цієї збірки можна довідатися, як мова формує ідентичності та цінності, відображає суспільні зміни, якою є динаміка революційної риторики (у зіставленні з попередніми українськими протестами – Студентською революцією на граніті 1990 р. та Помаранчевою революцією 2004 р. та з демонстраціями в інших країнах світу). Революційні слогани виконали як суспільні функції (мобілізації, згуртування протестувальників), так і мовні (комунікативну, експресивну, поетичну), стали частиною аудіовізульного образу майдану, елементом формування колективної пам’яті про нього. / W zbiorze esejów autor oferuje czytelnikowi analizę ponad 800 haseł ukraińskiego ruchu oporu – koncentruje się na okresie Euromajdanu 2013-2014 i późniejszym rozwoju wydarzeń na współczesnej Ukrainie. W esejach, które również mają podłoże naukowe (socjolingwistyka, analiza dyskursu), retoryka wydarzeń społecznych ujęta jest w naukowo-dziennikarski styl. Z tego zbioru można dowiedzieć się, jak język kształtuje tożsamości i wartości, odzwierciedla przemiany społeczne, jaka jest dynamika retoryki rewolucyjnej (w porównaniu z wcześniejszymi ukraińskimi protestami – Studencką Rewolucją na Granicie w 1990 r. i Pomarańczową Rewolucją w 2004 r. w innych krajach świata). Rewolucyjne hasła spełniały zarówno funkcje społeczne (mobilizacyjne, wiecowe protestujących), jak i językowe (komunikacyjne, ekspresyjne, poetyckie), stały się częścią audiowizualnego obrazu Majdanu, elementem kształtowania zbiorowej pamięci o nim.